Кожен з нас любить подарунки, особливо коли вони несподівані. І цей момент відкриття подарунка, розв’язування чи то шнурочка, чи стрічки, розгортання паперу чи від нетерпіння просто розривання упаковки, щоб нарешті побачити, що ж є всередині, що таке мені подарували, є дуже хвилюючим і повним емоцій.
Всі ми знаємо ці відчуття, бо хоч разочок, але таки їх переживали. Тому й очікуємо днів народжень, свят, а особливо Миколая, щоб отак розгорнути пакуночок, а там побачити щось, чого чекали чи просто щось несподіване і приємне. Ми ж в той момент є якісь піднесені і зосереджені на отому процесі розгортання подарунка.
Останнім часом задумуюсь над часом і митями нашого життя як над отакими подарунками, які треба розгортати. Спитаєте, чому це раптом миті чи моменти в житті треба розгортати, чи то краще сказати відкривати, як подарунки? Моя відповідь проста: бо час – то дар нам, і кожна мить – ну дуже особлива, а кожна людина, яку стрічаємо на нашому життєвому шляху, є частиною оцього цінного подарунку. Ми переживаємо різні миті й події нашого життя з друзями чи близькими і деколи не до кінця розуміємо цінність, не до кінця відкриваємо самі собі особливість того, і деколи навіть не бачимо дару в тій хвилині чи годині, проведеній з кимось чи за якоюсь працею. А вони є ЦІННІ, ПОДАРОВАНІ нам, і просто треба ВІДКРИТИ їх, розгорнути, побачити деталі й зрозуміти, що ці миті чи події ПРЕКРАСНІ і можуть просто не повторитись в майбутньому, за яким ми так любимо гнатись.
Тому цінуй миті, відкривай їх, як подарунки і захоплюйся тими, хто є подарований тобі в них!
